Як штучний інтелект допоможе побороти корупцію, і чому так багато охочих регулювати його
В Україні створюється ШІ-модель, яка допоможе законодавцям приймати корисні для громади та етичні рішення
Система Prozorro, через яку здійснюється значна кількість публічних закупівель, за 6 років роботи зекономила українським платникам податків 210 мільярдів гривень. Це гарний приклад впливу сучасних технологій на управління державою. Prozorro є інструментом для отримання найкращої ціни, і основна її перевага у тому, що відбувається це дійсно прозоро. Інакше суспільство навряд чи дізналося б про закупівлю барабанів та овочерізок для укриттів або про інші, не менш екзотичні закупівлі. На жаль, вона не може завадити витрачати під час війни мільярди на бруківку чи плитку, але принаймні дає зручний інструментарій для виявлення потенційно корупційних або просто безглуздих кроків.
Як новітні технології можуть допомогти зробити роботу державного сектору більш прозорою, розмірковує Станіслав Под’ячев, співзасновник Talents on AI Foundation, резидент Reactor.ua.
Прогрес не стоїть на місці, і новітні технології, такі як нейромережі, вже дозріли до використання їх у державному секторі. Це може звучати трохи утопічно і навіть лякати. Але боятися варто лише корупціонерам та професійно відсталим чиновникам. Вони вже настворювали безліч рад, дорадчих органів і комітетів, де «ручні активісти» вимагають жорстких обмежень і регулювання ШІ. Але регулювання через ліцензування та обмеження створить лише нові корупційні можливості, на які, напевно, і розраховують активісти-регулятори. Тому важливо не зарегульовувати використання штучного інтелекту у бізнесі та державних установах, а використовувати його в інтересах суспільства.
Для того, щоб описати наше найближче майбутнє, зробимо крок назад і пригадаємо, звідки і для чого з'явилося писане право. Пропускаючи великі історичні періоди античності та східних цивілізацій, звернемося до «Руської Правди» Ярослава Мудрого. Текст цього, як би його назвали зараз, «над-кодексу» був написаний для того, щоб унормувати життя, зробити правила зрозумілими, а найкращі практики – повторюваними та масштабовованими. Конституції та публічне право, яке гарантує захист прав громадянина та обмежує владу чиновника, стали наступним кроком еволюції суспільства, яку вже супроводжував технічний прогрес. Сьогодні до цього всього додаються суспільні переваги, які ми маємо завдяки тридцятирічній історії розвитку Всесвітньої Мережі. Серед них – необхідність заздалегідь публікувати проєкти рішень органів влади в інтернеті та надавати громадянам вільний доступ до текстів нормативно-правових актів. Але поява і широке розповсюдження нейромереж і моделей штучного інтелекту говорить про те, що настав час зробити наступний крок.
Модель «захисту від дурня»
Модель штучного інтелекту на службі держави – інструмент надзвичайний і у прогресивних руках дуже корисний. Навчена на всій нормативній базі України, вона швидко і безпомилково вкаже законодавцеві, які «плюси, мінуси і підводні камені» має його ініціатива. У неї можуть бути закладені конкретні моральні принципи, стандарти врядування провідних демократій світу, і це допоможе їй давати не лише правильні, а й етичні рекомендації. Створити і навчити таку модель дешево і нескладно як організаційно, так і технічно, адже більшість нормативно-правових актів та судових рішень вже оцифровані. Але вона може стати надійним «захистом від дурня», який дозволить суспільству контролювати прийняття управлінських рішень в державі на всіх етапах. Над розробкою такої моделі зараз працює команда TonAI.
У чому ідея? Для кожної адміністративної або управлінської одиниці – селища, муніципалітету, міністерства і навіть країни в цілому – створюється своя асістанс-модель зі штучним інтелектом. В неї «зашито» набір заздалегідь заданих та публічно озвучених установок, серед яких – законодавство України, етичні норми, світові управлінські моделі та інші дані, які допоможуть їй швидко і неупереджено аналізувати важливі для громади рішення.
Згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації», проєкти рішень органів місцевої влади мають бути оприлюднені за 10 днів до їх розгляду на засіданні з метою прийняття. Пропозиція TonAI – удосконалити цей механізм таким чином, щоб кожен ініціатор рішення, оприлюднюючи його, одночасно ознайомлював з його змістом асістанс-модель свого державного органу. Модель обчислює можливі наслідки прийняття рішення, перевіряє його на відповідність законодавству та етичним нормам і – що найважливіше – робить висновок, наскільки це рішення відповідає інтересам конкретної громади, усіх вищих за ієрархією адмінодиниць (район, область) та країни в цілому. Таким чином, поряд із суспільним обговоренням майбутнього рішення йде його неупереджене ШІ-дослідження, і в результаті на засідання органу влади виноситься (або не виноситься, адже модель, спираючись на свої «знання», цілком може переконати ініціатора відкликати проєкт рішення та доопрацювати його) всебічно проаналізований документ, який дійсно піде на користь громаді.
Як працює модель? Напевно, усі вже випробували моделі генеративного штучного інтелекту, такі як ChatGPT. Ця модель працює за схожим принципом – через відкритий діалог з ініціатором. Звертаючись до своєї бездонної бази і шукаючи в ній обґрунтування для нової ініціативи, модель задає авторові уточнюючі запитання, вказує на можливі хиби, пропонує альтернативні кроки. Ініціатор фактично «переконує» модель підтримати рішення.
При цьому всі діалоги та висновки є публічними, їх неможливо змінити заднім числом або видалити, вони зберігаються протягом значного періоду часу. Журналісти, активісти та просто небайдужі громадяни можуть легко користуватися моделлю для здійснення публічного контролю. Вони зможуть легко відфільтрувати проєкти рішень по «градусу заперечень». Крім того, якщо модель вбачає корупційні та інші критичні ризики, вона може згенерувати публікацію та поділитися нею з суспільством.
В ідеалі, моделі різних адмінодиниць можуть «спілкуватися» між собою та порівнювати зміст проєктів рішень з метою пошуку найкращих практик або узгодження інтересів.
Останнє слово – за людиною
Якщо комусь зараз стало ніяково через те, що «невдовзі штучний інтелект прийматиме рішення за всю громаду» – не варто засмучуватися. Ніяких антиутопічних сюжетів, якими лякають обивателів. Штучний інтелект – лише асистент. Зрозуміло, що останнє слово, як і зараз, залишатиметься за відповідною радою або чиновниками. Модель просто значно полегшить роботу добросовісним посадовцям та депутатам. І ускладнить життя корупціонерам та некомпетентним держслужбовцям.
Щоб легітимно ввести таку модель в роботу, без законодавчих змін не обійтися. Але вони не будуть значними. Команда TonAI вже почала роботу в цьому напрямку. Вся інформація, всі проєкти рішень і так є публічними, просто зараз для їх отримання громадянину чи організації потрібно звернутися до органів влади. Використання моделі радикально підвищить рівень прозорості.
Успішну роботу моделі можна буде масштабувати на інші гілки влади, організації громадянського суспільства і навіть на природні об’єкти.
Наприклад, штучний інтелект, який нічого не забуває, може провести міжвиборчий моніторинг діяльності партії або міського голови. Або ШІ-модель річки Дніпро може брати участь у обговоренні доцільності відновлення Каховської ГЕС та вступати в діалог з ШІ-моделлю Великого Лугу.
Чи наближає це нас до «цифрового концтабору» чи «світу матриці»? Аж ніяк. Остаточне рішення, як і зараз, залишається за людиною. Але діяльність влади стає більш прозорою для суспільства. Це спосіб подолати олігархію, корупцію та проблему агентів.
Штучний інтелект не потребує регулювання та обмежень. Це інструмент, який належить суспільству. І він має стати інструментом суспільства у відносинах з державою та контролем за посадовцями. Знаково, що така система створюється саме в Україні і саме зараз. А в майбутньому вона може стати потужним інструментом для демократичних країн світу.
